Діти, яких легко виховувати

Виховувати дітей стає дедалі складніше. І це вочевидь вказує на те, що втрачено щось важливе. Тисячі років батьки ростили і виховували дітей, і ніколи раніше це не було настільки складно.

Ми частіше стикаємось зі складнощами у стосунках з нашими дітьми, ніж це було в наших батьків з нами, або в їх батьки – з ними.

При цьому ніколи раніше не було доступно стільки книжок про батьківство, ніколи раніше в нас не було стільки експертів, які б розказували нам що робити, не було стільки інформації про дитячу психологію розвитку. І ніколи раніше в нас не було настільки мало дітей, щоб їх виховувати.

Отже, справді дещо втрачено.

Для того, щоб розібратись в цьому «дещо», давайте спочатку спитаємо себе:

Чому виховання дитини в сучасних умовах – це настільки складна справа?

Тільки варто спитати про це з іншого точки зору, перефразувати питання, щоб було простіше відповісти на запитання. А власне : Що робить дитину такою, яку легко виховувати?

Яку дитину легко виховувати?

Основні риси «дитини, яку легко виховувати»

Отже, це дитина, яка слухає нас. Таку дитину набагато легше виховувати, ніж ту, яка не звертає уваги на слова батьків.

-                 Дитина, яка дослухається до наших порад про те, що робити: як поводитись, як реагувати на різні події, що вдягати.

-                 Дитина, яка довіряє нам, і не просто довіряє, а ввіряє нам себе.

-                 Дитина, яка приймає нашу ведучу роль, дивиться на нас знизу вгору. Такий розподіл ролей є дуже важливим для успішного батьківства.

-                 Дитина, яка шукає нашої допомоги і підтримки, якій подобається бути в нашій компанії. (Дуже складно виховувати дитину, яка не любить проводить час разом з нами

-                 Дитина, яка відчуває себе з нами в безпеці і комфорті, для якої її дім – це надійна гавань, де він може знайти прилисток від життєвих негараздів.

-                 Дитина, яка слідує за нами, приймає нашу систему цінностей.

-                 Дитина, якій ми подобаємось, яка хоче подобатись нам і відповідати нашим очікуванням.

-                 І останнє: дитина, в якої немає від нас секретів, принаймні таких секретів, які можуть розділити нас з ними.

Всі перераховані особливості, звісно ж є приблизними. Але чим більше їх буде в Вашій дитині, тим легше Вам буде її виховувати. І навпаки, чим далі дитина від зазначеного вище ідеалу, тим складніше вам буде не те щоб виховувати, а й навіть просто  жити в злагоді зі своїм дитям.

«Діти, яких легко ростити» - звідки вони беруться?

Чи можливо таке, що деякі діти вже народжуються з зазначеними вище характеристиками? В такому випадку ці характеристики були б постійними і незмінними. Але дитина може бути «легким» для одного з батьків і абсолютно «незносним» для іншого, одним для однієї бабусі і іншим для іншої, одним зранку і іншим ввечері. Отже це не вроджені особливості особистості, не результат генів.

Можливо це особливості поведінки, яких можна дитину навчити?

Чи може дитина навчитись бути слухняною, уважною, турботливою?

Правду кажучи, ні. Дитину неможливо навчити бути таким, але якщо ці характеристики присутні, то її можна навчити дуже і дуже багатьох речей. Такі діти легко вчаться.

Як щодо батьківських умінь та навичок? 95% сучасної літератури для батьків вчить нас, що успіх батьківства в тому, що і як ви робите і даєте поради як робити правильно: як правильно розмовляти з дитиною, як правильно привчати її до дисципліни, як правильно карати і правильно змушувати добре вчитися.

Якщо бути батьками – це навичка, якої можна навчитись, то як пояснити той факт, що у вас можу бути четверо дітей , троє з яких будуть мати багато з перерахованих вище характеристик і ростити їх буде легко і приємно, а четверта дитина , не наділена бажаними якостями, буде нічним жахом для батьків? Одні й ті самі батьки, той самий «набір прийомів», - і дуже різні діти.

Можливо секрет в тому, щоб бути відповідальними батьками? Це дуже поширена помилкова думка, що чим більш відповідальними будуть батьки, тим більше з перерахованого вище буде в дитини. Ви можете бути найвідповідальнішими батьками в світі, а ваша дитина буде некерованою.

Ну і залишилась, здається, лише батьківська любов. Можливо «діти, яких легко ростити», стають такими завдяки любові батьків?

Відповім відразу – ні. В дуже люблячих батьків можуть бути діти, які будуть кусатись і дряпатись, втікати з дому і бити своїх батьків. Отже, любов батьків не є відповіддю на запитання « Як виростити дитину, яку легко ростити?». Але ми йдемо правильним шляхом.

Оскільки, якщо ваша дитина не та, «яку легко ростити», то вам знадобиться багато, дуже багато любові, щоб компенсувати це. Таких дітей неймовірно складно виховувати і дуже складно любити.

Але ж в чому полягає секрет легкого батьківства? Якщо це не гени,не результат навчання, не пов'язано з батьківськими уміннями і навичками, не залежить від того, наскільки батьки відповідальні і наскільки сильно вони люблять свою дитину, що ж тоді?

Таємниця легкого батьківства криється у відносинах між дітьми і батьками. Коли дитина в правильних стосунках з батьками, вона буде проявляти більшість характеристик «дитини, яку легко ростити», що створить позитивний контекст для виховання і дорослішання і дозволить батькам успішно виконати своє завдання. Такі відносини ми називаємо прив'язаністю.

Простіше кажучи, не любов батьків до дитини є ключем до легкого батьківства. Ключем до легкого батьківства є прив'язаність дитини до батьків.

Ольга Писарик,

Привязанность — жизненно-важная связь

Сборник статей, написанных на основе курса

Гордона Ньюфелда «Жизненная связь»

(Gordon Neufeld. The Vital Connection)

Переклад з російської.

Далі буде ..)))